Про можливість застосування технологій у 6G в залежності від кількості абонентських пристроїв

Анотація

У статті досліджуються ключові технологічні аспекти побудови і функціонування мереж шостого покоління (6G) з урахуванням зростання щільності пристроїв та ускладнення міської інфраструктури. Основну увагу приділено впливу збільшення числа IoT-пристроїв на параметри мережі, такі як затримка, втрати пакетів, якість зв'язку (QoS), енергоспоживання та енергоефективність. Наведено аналітичні моделі розрахунку цих параметрів, показано, що при перевищенні щільності понад 10 млн пристроїв/км² суттєво погіршується стабільність та надійність з'єднання.

Розглядаються сучасні підходи до вирішення виникаючих проблем: застосування масивних MIMO-систем, формування спрямованих променів (beamforming), використання інтелектуальних відбиваючих поверхонь (IRS), оптимізація множинного доступу та методів кодування. Окрема увага приділена гетерогенним мережам, що об'єднує 4G/5G/6G, IoT, D2D та M2M-комунікації, де через відмінності в протоколах, частотах та архітектурах виникають проблеми сумісності та інтерференції.

Показано необхідність інтеграції штучного інтелекту (AI), edge computing та SDN-архітектури для ефективного управління ресурсами, пріоритезації трафіку та підвищення стійкості мережі. Зроблено висновок про те, що лише за комплексного підходу та гнучкого архітектурного проектування можливо забезпечити надійну, масштабовану та енергоефективну роботу 6G в умовах гіперщільного міського середовища.