Класифікація низькоамплітудних компонент ЕКГ за допомогою адаптивних функцій активації нейронних мереж

Автор(и)

  • Антон Володимирович Мневець Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» , Україна image/svg+xml https://orcid.org/0000-0001-5448-4045
  • Наталія Георгіївна Іванушкіна Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» , Україна image/svg+xml https://orcid.org/0000-0001-8389-7906

DOI:

https://doi.org/10.20535/S0021347024120021

Ключові слова:

електрокардіографія, нейронні мережі, адаптивна функція активації, пізні потенціали шлуночків, пізні потенціали передсердь, проблема вибуху градієнтів, проблема згасання градієнтів

Анотація

Перспективним напрямом розвитку нейронних мереж для аналізу та класифікації біомедичних сигналів є використання активаційних функцій, що навчаються AAF (adaptive activation function). Внаслідок вибору цих функцій виконується адаптація до різнорідних даних, що призводить до підвищення точності класифікації. У статті розглянуто застосування AAF для класифікації низькоамплітудних компонент електрокардіограми (ЕКГ), зокрема пізніх потенціалів шлуночків (ППШ) і передсердь (ППП), важливих для раннього виявлення серцевих тахіаритмій. Для оцінювання впливу AAF на якість виявлення ППП та ППШ розроблено дві повнозв’язні нейронні мережі з різною кількістю прихованих шарів. У процесі дослідження встановлено, що використання AAF підвищує точність класифікації ППШ та ППП, а також швидкість навчання моделей нейронних мереж в порівнянні із застосуванням неадаптивних функцій активації. З метою мінімізації проблем «згасання» або «вибуху» градієнтів функції втрат, а також ефекту «мертвих» нейронів, що виникають під час навчання нейронної мережі, розроблено нову активаційну функцію, яка нормує вагові коефіцієнти, запобігаючи виникненню надмірно високих чи низьких градієнтів. Застосування розробленої функції активації призводить до збільшення швидкості і стабільності навчання нейронної мережі, а також підвищення точності розпізнавання низькоамплітудних компонент ЕКГ в порівнянні з іншими функціями активації. За допомогою розробленої AAF отримано найвищу точність класифікації для ППШ (94,7%) і ППП (91,4%). Для одночасного аналізу великої кількості активаційних функцій розроблено коефіцієнт, який дозволяє оцінювати надлишковість шарів мережі. Запропонований коефіцієнт для виявлення «вузьких місць» у нейромережевих архітектурах суттєво спрощує процес аналізу та вдосконалення нейронних мереж.

Посилання

  1. D. K. Shreyas, N. J. Srivatsa, V. H. Kumar, V. Venkataramanan, C. S. Kaliprasad, “A review on neural networks and its applications,” J. Comput. Technol. Appl., vol. 14, no. 2, pp. 46–51, 2023, doi: https://doi.org/10.37591/jocta.v14i2.1062.
  2. Z. Jiang, Y. Wang, C.-T. Li, P. Angelov, R. Jiang, “Delve into neural activations: toward understanding dying neurons,” IEEE Trans. Artif. Intell., vol. 4, no. 4, pp. 959–971, 2023, doi: https://doi.org/10.1109/TAI.2022.3180272.
  3. I. D. Mienye, T. G. Swart, G. Obaido, “Recurrent neural networks: a comprehensive review of architectures, variants, and applications,” Information, vol. 15, no. 9, p. 517, 2024, doi: https://doi.org/10.3390/info15090517.
  4. Y. Wang, A. Vinogradov, “Simple is good: Investigation of history-state ensemble deep neural networks and their validation on rotating machinery fault diagnosis,” Neurocomputing, vol. 548, no. 0, p. 126353, 2023, doi: https://doi.org/10.1016/j.neucom.2023.126353.
  5. K. V. Zaichenko, A. A. Kordyukova, D. L. Sonin, M. M. Galagudza, “Ultra-high-resolution electrocardiography enables earlier detection of transmural and subendocardial myocardial ischemia compared to conventional electrocardiography,” Diagnostics, vol. 13, no. 17, p. 2795, 2023, doi: https://doi.org/10.3390/diagnostics13172795.
  6. S. Bouraya, A. Belangour, “A comparative analysis of activation functions in neural networks: unveiling categories,” Bull. Electr. Eng. Informatics, vol. 13, no. 5, pp. 3301–3308, 2024, doi: https://doi.org/10.11591/eei.v13i5.7274.
  7. B. Çatalbaş, Ö. Morgül, “Deep learning with extendeD Exponential Linear Unit (DELU),” Neural Comput. Appl., vol. 35, no. 30, pp. 22705–22724, 2023, doi: https://doi.org/10.1007/s00521-023-08932-z.
  8. G. Wan, L. Yao, “LMFRNet: a lightweight convolutional neural network model for image analysis,” Electronics, vol. 13, no. 1, p. 129, 2023, doi: https://doi.org/10.3390/electronics13010129.
  9. D. Yang, K. M. Ngoc, I. Shin, M. Hwang, “DPReLU: dynamic parametric rectified linear unit and its proper weight initialization method,” Int. J. Comput. Intell. Syst., vol. 16, no. 1, p. 11, 2023, doi: https://doi.org/10.1007/s44196-023-00186-w.
  10. J. Inturrisi, S. Y. Khoo, A. Kouzani, R. Pagliarella, “Piecewise linear units improve deep neural networks,” 2021, uri: http://arxiv.org/abs/2108.00700.
  11. K. Biswas, S. Kumar, S. Banerjee, A. K. Pandey, “ErfAct and Pserf: non-monotonic smooth trainable activation functions,” Proc. AAAI Conf. Artif. Intell., vol. 36, no. 6, pp. 6097–6105, 2022, doi: https://doi.org/10.1609/aaai.v36i6.20557.
  12. H. Chung, S. J. Lee, J. G. Park, “Deep neural network using trainable activation functions,” in 2016 International Joint Conference on Neural Networks (IJCNN), 2016, pp. 348–352, doi: https://doi.org/10.1109/IJCNN.2016.7727219.
  13. N. Strodthoff et al., “PTB-XL+, a comprehensive electrocardiographic feature dataset,” Sci. Data, vol. 10, no. 1, p. 279, 2023, doi: https://doi.org/10.1038/s41597-023-02153-8.
  14. A. V. Mnevets, N. H. Ivanushkina, “The method of preprocessing of ECG signals for detection of atrial and ventricular late potentials,” Microsystems, Electron. Acoust., vol. 28, no. 2, p. 0, 2023, doi: https://doi.org/10.20535/2523-4455.mea.281741.
  15. S. Huang, Q. Wu, “Robust pairwise learning with Huber loss,” J. Complex., vol. 66, no. 0, p. 101570, 2021, doi: https://doi.org/10.1016/j.jco.2021.101570.
  16. J. Jachymski, I. Jóźwik, M. Terepeta, “The Banach fixed point theorem: selected topics from its hundred-year history,” Rev. la Real Acad. Ciencias Exactas, Físicas y Nat. Ser. A. Matemáticas, vol. 118, no. 4, p. 140, 2024, doi: https://doi.org/10.1007/s13398-024-01636-6.
Приклад кардіоцикла з наявним пізнім потенціалом шлуночків

Опубліковано

2024-12-26

Як цитувати

Мневець, А. В., & Іванушкіна, Н. Г. (2024). Класифікація низькоамплітудних компонент ЕКГ за допомогою адаптивних функцій активації нейронних мереж. Вісті вищих учбових закладів. Радіоелектроніка, 67(12), 719–732. https://doi.org/10.20535/S0021347024120021

Номер

Розділ

Оригінальні статті