Широкосмуговий акустооптичний амплітудний демодулятор

Автор(и)

  • Афиг Рашидович Гасанов Національна Академія Авіації Азербайджану, Баку, Азербайджан http://orcid.org/0000-0003-4141-5969
  • Руслан А. Гасанов Національна Академія Авіації Азербайджану, Баку, Азербайджан
  • Асад Р. Рустамов Національна Академія Авіації Азербайджану, Баку, Азербайджан
  • Р. А. Ахмедов Національна Академія Авіації Азербайджану, Баку, Азербайджан
  • М. В. Садихов Національна Академія Авіації Азербайджану, Баку, Азербайджан

DOI:

https://doi.org/10.20535/S0021347023030032

Ключові слова:

акустооптика, демодулятор, математична модель, радіосигнал, фільтр нижніх частот, частота зрізу

Анотація

Обґрунтовано науково-практичну значущість синтезу демодуляторів у вирішенні задачі моніторингу невідомих радіовипромінювань. Особливості фотопружного ефекту обговорюються у контексті побудови амплітудного демодулятора. Побудовано математичну модель процесу формування сигналу на виході демодулятора. Аналіз цієї моделі показав, що вихідний сигнал є копією інформації, що міститься у радіосигналі на вході демодулятора. При цьому амплітудний демодулятор виконує функцію фільтра нижніх частот, який характеризується частотою зрізу. Запропоновано метод розрахунку частоти зрізу демодулятора на основі перехідної характеристики. Створено лабораторний зразок акустооптичного амплітудного демодулятора на основі комірки  Брегга з центральною частотою 80 МГц. Для перевірки встановлених положень проведено низку експериментальних досліджень. Розглянуто процеси демодуляції сигналів з амплітудною та імпульсною модуляцією. Експериментально доведено, що акустооптичний амплітудний демодулятор відтворює інформацію з достатньою для практики точністю. Наведено приклад визначення частоти зрізу акустооптичного амплітудного демодулятора за формою вихідного імпульсу.

Посилання

[1]S. Ivanenko and V. Bezruk, “Methods of detecting of unknown signals in cognitive radio networks”, in 2016 Third International Scientific-Practical Conference Problems of Infocommunications Science and Technology (PIC S&T), Kharkiv, Ukraine, 2016, pp. 199–200.

[1]V. Bezruk, S. Ivanenko, O. Fedorov, Z. Němec, and J. Pidanič, “Methods of Signal Detection and Recognition to Perform Frequency Resource Sharing in Cognitive Radio Networks”, in Future Intent-Based Networking: On the QoS Robust and Energy Efficient Heterogeneous Software Defined Networks, Cham: Springer International Publishing, 2021, pp. 392–409.

[1]G. Ierley and A. Kostinski, “Detection of unknown signals in arbitrary noise”, Physical Review E, vol. 102, no. 3, Sep. 2020.

В. В. Проклов, В. Н. Ушаков, Акустооптические Процессоры Спектрального Типа. Москва: Радиотехника, 2012.

[1]O. Shakin, V. G. Nefedov, and P. A. Churkin, “Aplication of Acoustooptics in Electronic Devices”, in 2018 Wave Electronics and its Application in Information and Telecommunication Systems (WECONF), St. Petersburg, 2018, pp. 1–4.

Д. Н. Ли, Э. Вандерлугт, “Акустооптические методы обработки сигналов и вычислений,” ТИИЭР, vol. 77, no. 10, pp. 158–192, 1989.

M. S. Alencar, V. C. da Rocha, “Amplitude modulation,” in Communication Systems, Cham: Springer International Publishing, 2022, pp. 135–162. DOI 10.1007/978-3-031-12067-1_4

В. И. Балакший, В. Н. Парыгин, Л. Е. Чирков, Физические Основы Акустооптики. Москва: Радио и связь, 1985.

[1]C. C. Davis, 2nd ed. Cambridge University Press, 2014.

[1]А. Р. Гасанов, Р. А. Гасанов, and Ахмедов Р. A., “Исследование АЧХ акустооптической линии задержки”, Известия высших учебных заведений. Радиоэлектроника, vol. 64, no. 1, pp. 43–50, Jan. 2021.

[1]F. Akhmedzhanov, S. Mirzaev, and U. Saidvaliev, “Singularities of anisotropy of acoustic attenuation in paratellurite crystals”, in 21st International Symposium on Nonlinear Acoustics, Santa Fe, New Mexico, USA, 2018, p. 045045.

Схема акустооптичного амплітудного демодулятора

Опубліковано

2023-09-08 — Оновлено 2023-02-21

Як цитувати

Гасанов, А. Р., Гасанов, Р. А., Рустамов, А. Р., Ахмедов, Р. А., & Садихов, М. В. (2023). Широкосмуговий акустооптичний амплітудний демодулятор. Вісті вищих учбових закладів. Радіоелектроніка, 66(2), 109–115. https://doi.org/10.20535/S0021347023030032

Номер

Розділ

Оригінальні статті