Внутрішньопівкульна симетрія перфузії головного мозку. Частина 3. Оцінка нейро-психологічного стану пацієнтів за даними ОФЕКТ

Автор(и)

  • Микола Олександрович Ніколов Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського"; Державна установа «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України», Україна https://orcid.org/0000-0001-8716-6254
  • Тетяна Григорівна Новікова Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова Національної академії медичних наук України, Україна http://orcid.org/0000-0001-8916-3233
  • Сергій Сергійович Макеєв Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова Національної академії медичних наук України, Україна http://orcid.org/0000-0001-9068-508X
  • Владислав Олексійович Цикало Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", Україна http://orcid.org/0000-0002-0434-3217

DOI:

https://doi.org/10.20535/S0021347022080015

Ключові слова:

99mTc-HMPAO, мозок, черепно-мозкова травма, ЧМT, внутрішньопівкульна симетрія, ВПС, однофотонна емісійна комп’ютерна томографія, ОФЕКТ, PCL-military, посттравматичний стресовий розлад, ПТСР

Анотація

В третій частині циклу статей проведена діагностика і лікування пацієнтів, як військово службових, так і цивільних осіб, що перенесли черепно-мозкову травму (ЧМТ) і баротравму внаслідок бойової контузії (БК) з розвитком посттравматичного стресового розладу (ПТCР). Основним методом діагностики нейро-когнітивних змін таких пацієнтів є нейропсихологічне тестування (НПТ). Проте, ґрунтуючись на різного виду опитувальниках, результати НПТ можуть мати суттєві похибки, пов’язані не тільки з суб’єктивною думкою лікаря, але й з неадекватністю, а іноді й з навмисними діями пацієнтів. Це призводить до необхідності розробки нових об’єктивних методик діагностики, які б підтверджували та уточнювали результати НПТ.

У статті розроблено методику оцінки нейропсихологічного стану військовослужбовців з помірною ЧМТ внаслідок БК за даними однофотонної емісійної комп’ютерної томографії (ОФЕКТ), зокрема на основі аналізу об’ємного мозкового кровотоку (ОМК) та внутрішньопівкульної симетрії (ВПС) перфузії в сегментах головного мозку (ГМ). Проаналізовано дані 31 хворого з помірною ЧМТ внаслідок БК. Наслідки ЧМТ слід вважати віддаленими, оскільки на момент їхнього комплексного обстеження пройшло від 6 до 12 місяців після контузії. На основі НПТ оцінювалися ступінь: вегетативних порушень по Вейну, психоемоційно- сфери, виразності симптомів травматичного ураження мозку на основі опитувальника К. Цицерона, виразності ПТCР на основі тестів PCL-military. ОФЕКТ дослідження проводилося з 99mTc-гексаметилпропіленаміноксимом (99mTc-ГМПАО). Основними кількісними критеріями аналізу ОФЕКТ зображень були ОМК та ВПС у сегментах ГМ. На основі зіставлення ОМК та ВПС сегментах головного мозку з даними НПТ отримані висококорельовані взаємозв’язки від 0,82 до 0,90. При цьому для кожного з тестів НПТ можна виділити 3–4 сегменти ГМ, в яких ОМК та ВПС найбільшою мірою відображають нейрокогнітивний стан пацієнта. Вперше показано, що на основі об’єктивних даних ОФЕКТ з 99mTc-ГМПАО можливо кількісно оцінювати нейрокогнітивний стан пацієнта. Результати досліджень можна рекомендувати для ширшого використання у відділеннях радіонуклідної діагностики при обстеженні військовослужбовців з ЧМТ внаслідок БК.

Посилання

S. R. Millis et al., “Long-term neuropsychological outcome after traumatic brain injury,” J. Head Trauma Rehabil., vol. 16, no. 4, pp. 343–355, 2001, doi: https://doi.org/10.1097/00001199-200108000-00005.

J. J. Vasterling et al., “Longitudinal associations among posttraumatic stress disorder symptoms, traumatic brain injury, and neurocognitive functioning in army soldiers deployed to the Iraq war,” J. Int. Neuropsychol. Soc., vol. 24, no. 4, pp. 311–323, 2018, doi: https://doi.org/10.1017/S1355617717001059.

R. F. Armenta, T. Rush, C. A. LeardMann, J. Millegan, A. Cooper, C. W. Hoge, “Factors associated with persistent posttraumatic stress disorder among U.S. military service members and veterans,” BMC Psychiatry, vol. 18, no. 1, p. 48, 2018, doi: https://doi.org/10.1186/s12888-018-1590-5.

I. Giesinger, J. Li, E. Takemoto, J. E. Cone, M. R. Farfel, R. M. Brackbill, “Association between posttraumatic stress disorder and mortality among responders and civilians following the September 11, 2001, disaster,” JAMA Netw. Open, vol. 3, no. 2, p. e1920476, 2020, doi: https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2019.20476.

A. M. Kelley, B. M. Ranes, A. Estrada, C. M. Grandizio, “Evaluation of the military functional assessment program,” J. Head Trauma Rehabil., vol. 30, no. 4, pp. E11–E20, 2015, doi: https://doi.org/10.1097/HTR.0000000000000060.

A. M. Kelley, M. Showers, “Evaluation of the military functional assessment program for return-to-duty decision making: A longitudinal study,” Mil. Med., vol. 184, no. Supplement_1, pp. 160–167, 2019, doi: https://doi.org/10.1093/milmed/usy373.

H. Ibrahim, V. Ertl, C. Catani, A. A. Ismail, F. Neuner, “The validity of posttraumatic stress disorder checklist for DSM-5 (PCL-5) as screening instrument with Kurdish and Arab displaced populations living in the Kurdistan region of Iraq,” BMC Psychiatry, vol. 18, no. 1, p. 259, 2018, doi: https://doi.org/10.1186/s12888-018-1839-z.

I. A. Frankova, “Current courses for diagnostics and treatment of post-traumatic stress disorder (review),” Psychiatry and Psychopharmacotherapy, vol. 18, no. 1, pp. 52–60, 2016.

J. Newmark, T. L. Richards, “Delayed unilateral post-traumatic tremor: Localization studies using single-proton computed tomographic and magnetic resonance spectroscopy techniques,” Mil. Med., vol. 164, no. 1, pp. 59–64, 1999, doi: https://doi.org/10.1093/milmed/164.1.59.

J. D. Lewine et al., “Objective documentation of traumatic brain injury subsequent to mild head trauma,” J. Head Trauma Rehabil., vol. 22, no. 3, pp. 141–155, 2007, doi: https://doi.org/10.1097/01.HTR.0000271115.29954.27.

N. J. Kolla, S. Houle, “Single-photon emission computed tomography and positron emission tomography studies of antisocial personality disorder and aggression: a targeted review,” Curr. Psychiatry Reports, vol. 21, no. 4, p. 24, 2019, doi: https://doi.org/10.1007/s11920-019-1011-6.

Н. А. Николов, С. С. Макеев, Т. Г. Новикова, В. А. Цикало, Е. С. Крюкова, “Внутриполушарная симметрия перфузии головного мозга. Часть 1. Методика расчета,” Известия вузов. Радиоэлектроника, vol. 64, no. 8, pp. 463–475, 2021, doi: https://doi.org/10.20535/S002134702108001X.

Н. А. Николов, Т. Г. Новикова, С. С. Макеев, В. В. Стеблюк, В. О. Цикало, “Внутриполушарная симметрия перфузии головного мозга. Часть 2. Клинические исследования,” Известия вузов. Радиоэлектроника, vol. 65, no. 5, pp. 281–296, 2022, doi: https://doi.org/10.20535/S0021347022050028.

H. Haken, Principles of Brain Functioning: A Synergetic Approach to Brain Activity, Behavior and Cognition. Springer, 2012.

М. И. Рабинович, М. К. Мюезинолу, “Нелинейная динамика мозга: эмоции и интеллектуальная деятельность,” Успехи физических наук, vol. 180, no. 4, pp. 371–387, 2010, doi: https://doi.org/10.3367/UFNr.0180.201004b.0371.

X. Xu, Y. Liu, Z. Zhang, “Study on mutation mechanism of victim’s psychological behavior state after major natural disasters,” J. Risk Anal. Cris. Response, vol. 10, no. 2, p. 27, 2020, doi: https://doi.org/10.2991/jracr.k.200415.001.

G. A. Fastovtsov, “Determination of the risk of criminal-aggressive behavior among combatants,” Criminalistics, vol. 5, pp. 48–58, 2018, uri: https://millaw.ru/uploads/2018/05/48-58.pdf.

P. N. C. for PTSD, “PTSD checklist for DSM-5 (PCL-5),” U. S. Department of Veterans Affairs. https://www.ptsd.va.gov/professional/assessment/adult-sr/ptsd-checklist.asp#obtain.

K. C. Wilkins, A. J. Lang, S. B. Norman, “Synthesis of the psychometric properties of the PTSD checklist (PCL) military, civilian, and specific versions,” Depress. Anxiety, vol. 28, no. 7, pp. 596–606, 2011, doi: https://doi.org/10.1002/da.20837.

А. М. Вейн, Вегетативные Расстройства - Клиника, Диагностика, Лечение. Москва: Неврология, 2001.

В. I. Цимбалюк et al., Охорона Ментального Здоров’я Та Медико-Психологічна Реабілітація Військовослужбовців в Умовах Гібридної Війни: Теорія і Практика. Київ: Медицина, 2021.

Н. А. Николов et al., “Определение абсолютного мозгового кровотока по данным сцинтиграфии с липофильным радиофармпрепаратом,” Медицинская физика, no. 3, pp. 36–45, 2018, uri: https://elibrary.ru/item.asp?id=35664229.

N. Nikolov, S. Makeyev, O. Yaroshenko, T. Novikova, M. Globa, “Quantitative evaluation of the absolute value of the cerebral blood flow according to the scintigraphic studies with 99MTC-HMPAO,” Res. Bull. Natl. Tech. Univ. Ukr. “Kyiv Politech. Institute,” no. 1, pp. 61–68, 2017, doi: https://doi.org/10.20535/1810-0546.2017.1.91646.

M. O. Nikolov, Y. D. Zalisna, T. G. Novikova, S. S. Makeуev, A. V. Duchenko, “Possibilities of brain SPECT with perfusion radiopharmaceuticals for the quantitative assessment of cognitive changes in patients with hypertensive encephalopathy,” Український радіологічний та онкологічний журнал, vol. 30, no. 1, pp. 42–56, 2022, doi: https://doi.org/10.46879/ukroj.1.2022.42-56.

Типова зміна коефіцієнта кореляції між кривою апроксимації та значеннями на скатерограммi в залежності від порядку відношення даних ОФЕКТ

Опубліковано

2022-12-27 — Оновлено 2022-10-26

Як цитувати

Ніколов, М. О., Новікова, Т. Г., Макеєв, С. С., & Цикало, В. О. (2022). Внутрішньопівкульна симетрія перфузії головного мозку. Частина 3. Оцінка нейро-психологічного стану пацієнтів за даними ОФЕКТ. Вісті вищих учбових закладів. Радіоелектроніка, 65(10), 622–634. https://doi.org/10.20535/S0021347022080015

Номер

Розділ

Оригінальні статті